наостанок

1. закриваю оч? ? згадую минуле,
де реч? вчорашн? давно вже забули,
де люди колись про щось говорили,
чекали, над?ятись, палко любили.
де книжок уже перечитали багато,
де я зрозум?в, що як важко знати,
що буде завтра, кого ми загубимо:
чи ворог це буде, чи той, кого любимо?

присп?в:
наостанок, кохана, ц?луй наше небо,
все забирай, н?чого не треба.
наостанок також забирай свою душу,
мен? все одно, мен? вже байдуже.

2. мина? все, н?що не ? в?чне,
ус? почуття, любов шизофрен?чна,
зникають швидко ? в один момент,
та на душ? залишиться фрагмент,
де ви удвох колись сид?ли в кафе,
де в оч? дивитесь ? мовчите,
не маючи у голов? розумних фраз.
забудь про це, нема там б?льше нас.

присп?в.

03/02/2015