За неспокiй слiпими ночами

1.За неспок?й сл?пими ночами я вдячний Тоб?!
Ти не дав зачерств?ти мен? в пориваннях недобрих.
? прийшов, щоб зарадити щиро у мо?й б?д?,
Коли з жахом я йшов в немигаюч? оч? безодн?.

П-?в:
Я хвалю, Боже м?й, я вклоняюсь Тоб?!
В океан? Тво?? Любов? ? я сяю сонцем.
? палать непалимо я хочу Тоб? назавжди,
Щоб з п?снями вв?йти
В брами Неба свят? –
В м?сто Боже.

2.П?д Тво?ми крилами я спок?й для серця знайшов,
? негода тепер не ляка? громами.
Хай же кв?тнуть сади! Хай сп?ва?ться знову ? знов
П?сня щастя, ? вдячност?, зрошена тихо сльозами!

П-?в: той же…

3.А коли в лют?й сил? зима холодитиме кров,
В?ра сповнена Слова ? Духа ламатиме кригу.
? с?ятиме в н?й свята переможна любов –
На земл? ? на Неб? ?й жити пов?ки.

П-?в: той же…


Метки:
Предыдущий: Фантики. Отголоски Афгана
Следующий: Реальные истории 1. Кровавый след