Забарилася

Присп?в
До верби нахилилася ? плачуч? казала:
В житт? я помилилася,коли любов шукала.
А ти до мене не прийшов в зелений гай,бо з ?нш?й ти.
На чужин? знайшов св?й ?рай?,-в невол? зустр?в Ку?нми.

1)Ми роз?йшлися назавжди й свою любов я загубила.
Мен? любов дарував ти ? я вза?мно в?дпов?ла.
Але життя р?ка несла нас у незв?дан? дороги
? наостанок принесла мен? образи ? тревоги.
Присп?в
2)Я знаю подружка твоя тебе нараз приворожила,
Немов п?дводна теч?я тебе з? мною розлучила.
Чорноока та струнка,дуже весела ? км?тлива
Враз мо? щастя забрала,неначе г?рка кропива.
Присп?в
3)Тебе н?коли не забуду. Тебе дов?чно я люблю.
Пригадую тебе повсюду та вже й н?чого не вд?ю.
З коханих зраду хто пробачить?-Та я ж тоб? ?? прощу
Життя колись тоб? в?ддячить-а я - назавжди в?дпущу.
Присп?в
4)Та сталося так у житт?,що край п?шов ти захищати.
Й мабудь, завжди у забутт?, ма?ш образи ти прощати.
Мен? листи ти надсилав,писав як щиро ти коха?ш
Та щоб мен? ти не казав: знаю по н?й лише з?тха?ш.
Присп?в
5)Не треба гарних сл?в казати,якщо ти мр??ш про другу.
Не стану б?льше тебе чекати та кляти твою подругу.
Ти на чужин? ? в невол? ,а в тво?м серц? каяття.
Зичу тоб? щасливой дол? й дуже прекрасного життя.