Через роки



Р?дна вулиця… Все йде за планом.
Вже й батьк?вське подв?р’я – ось-ось.
Як колись, у в?конце загляну,
Н?би взнати, чи жде мене хтось…

Непоблажлива, доле, яка ти –
Мен? ляпаса знову дала…
Купа глини лишилась в?д хати,
В як?й мама мене сповила.


Метки:
Предыдущий: Und vor allen
Следующий: Стишок-четверишок. Такая жизнь