як хлопчик

В?н як хлопчик - його обличчя таке руде.
В?н намр?яв соб?,не зл?чити, дор?г далеких.
? у ньому сьогодн? то сонце, то дощ ?де.
? с?да? до н?г б?лосн?жний його лелека.
В?н як хлопчик - усьому св?ту кричить: пусти.
В?дкрива? в?кно - ? ковта? потв?тря ноч?.
В?н чита? мене, як читають чуж? листи.
? в?д тих та?мниць щось шепоче мен?, шепоче.
В?н як хлопчик - гойда? хмару свою у сн?.
?, зда?ться, душа неодм?нно його красива.
В?н говорить про те, що казати н?хто не см?в.
? у мене в?д нього нема? у пальцях сили.
? кричить його св?т, ?, як вулик, вноч? гуде.
? кв?тча? його невагомим вишневим цв?том.
В?н як хлопчик - його обличчя таке руде,
наче в нього колись волошкове п?рнуло л?то.
? купа?ться там, ? чека? воно весни.
Сон-трави б?ля г?р намага?ться цв?т зачати.
? в?д нього у мене лише найсолодш? сни,
що чекають ус?, вередлив?, як я, д?вчата...