Цяцюньки

ЦЯЦЮНЬКИ
(Кому просп?вувати т? чи ?нш? слова в куплетах –
вир?шувати самим виконавцям)

1. - Познайомимось! Я – Оля,
Оля Поньчик...
- Я – Приймак.
- Ох, звела ж мене з ним доля… - Шостий в не? я, однак.



2Як ум??мо, як зна?м
Ми куплети просп?ва?м.
Ц? куплетики манюньк? Називаються ЦЯЦЮНЬКИ.


3. А присвячу?мо ?х (Цей куплет доданий пот?м, коли ?Цяцюньки?
?вро-святу, щоб у вс?х – надсилалися до ?вро-21012)
Хай там що! – був настр?й гарний
Нав?ть в день занадто хмарний.

4. Як не важко нам жилося,
Та здавен так повелося:
Топчуть нас – а ми вста?м,
Ще й ЦЯЦЮНЬКИ вида?м.

5.Ц? ЦЯЦЮНЬКИ чули ми
? в м?стах, ? на сел?.
Тож з?брали ?х докупи,
Щоб ? ви могли ?х чути.

Ось послухайте!

6. Навезли заморських вин:
Бренд?, ром, аперитив…
Та у нас сво? ? звички –
П’?м лиш св?й коньяк ?Три гички?.

7. Д?вка в л?с п?шла одна.
З л?су ж ляльку принесла...
Не ход?ть, д?вчата, в л?с,
Бо там ходить хитрий лис.

8. Баба вижила з ума:
?В д?да д?йка лиш одна!? -
Лементу? - тири-пири -
У корови ж ?х чотири!

9. Хлопц?в в розв?дку послали,
?Язика? щоб десь д?стали…
Бачать – ?тьолочки? стоять...
?Що ж… - р?шили. – Будем брать!?.

10. Бабу д?д пост?йно гриз:
?Покажи мен? стриптиз!?
Показала… Д?д утер
П?т з чола… ? тут же вмер.

11. ?Дам – не дам – дам – не дам…?, -
Ц? гадання лиш для дам.
Ну а наша сильна стать
?Дай!? - ? все. Що тут гадать?

12. Запросив у бар я даму.
Прихилили… по стакану.
Тут вона: ?Що за вино
Що так в грудях запекло??
Я ж тихцем ?й шепочу
?Цицьку вийми ?з борщу?.

13. В дитсадку Петрусь у Злати .
Просить пищик показати
Няня – в крик, а батько – рад:
?Син м?й – сексакселерат!?

14. П?дмовляла Злата Петю
Показать гачок за кетю.
Петя кетю в?дхилив.
? таке наговорив:
?Як даси св?й пир?жок,
То й побачиш м?й гачок?.

15. Ех, метнусь я до Солохи,
Пожартую з нею трохи.
А вона: ?Х?-х?, ха-ха!?
Й не цура?ться гр?ха

16. Ювел?р чомсь сплутав рай
З пляжем нашим ? давай
За с?дниц? д?в хапати
? горлать: ?Оце карати!?.

17. Ляк-тяк, ляк-тяк…
? коли вв?йшли у смак,
Грюка в двер? хтось чимдуж
На тоб?: ?Ховайся! Муж!?

18. Хто сказав, що укра?нц?
Т?льки плакати ум?льц??!
Але ж – дякувати Богу -
Ми ще й множимось потроху.

19. Не родилась ще та сила,
Щоб наш см?х закр?постила.
А народ, що так см??ться,
Врешт?-решт свого доб’?ться.

20. Тож якщо наш рейтинг зр?с -
Ми ще й видамо на ?б?с!?…

*
ОЛЯ ПОНЬЧИК (в пар? з Приймаком)
В ОБРАЗ? В?РКИ СЕРДЮЧКИ

1. Нав?ть зайве говорити:
Без цяцюньок скучно жити.
Зараз (скоро) – ?вро… Йде (ждем) футбол…
Заб*?мо ж ? ми св?й гол.

2. Це – штрафний. Дайош пенальт?!
Розганя?мось… - ? справд?
Ц?лить м’яч – й на це ? квота –
У Сердюччин? ворота… (Ц? два куплети додан? п?зн?ше)

3. Зачуж?ла наша В?рка:
В чуб? – хвацька бутонь?рка,
Кривить мову, суржику?…
(Дума, що це ?й пасу?).
Ну а ми сп?вать готов?
На державн?й р?дн?й мов?.
(Ч?пля? бутонь?рку). .

4. На новий набралась р?к
Що весь день все: ?к! та – ?к! .
Нудило, що аж-аж-аж…
Врешт? стався верн?саж.

5. У купе якийсь камбал
Всю дорогу приставав.
Я ж – н?-н?! Такий-сякий
Зразу видно – голубий

6. Веч?р. М?сяць. С?но. Клуня.
Шепче в?н мен? ?Манюня!?
?Тут я, тут! – шепчу мерщ?й, -
Манюпус?нький ти м?й?.

7. Ой п?ду я до Солохи…
?Ти позич м?тлу на трохи:
На Кубань махну на тую –
З милим н?чку погарцюю?.

8. Ми ?з кумом б?ля клуньки
Забавлялися в цяцюньки.
Де взялася та кума –
Г?рш н?ж сам той сатана.

9. Не пускають нас в ?С , .
Бо у нас п?дп?льний секс.
Мужики, зн?м?ть з нас пута –
Вся ?вропа буде тута.

10. Стр?в в посадц? уркаган,
Вийняв довгий ятаган.
Я ж – у крик: ?Наврочений,
В?н же не наточений!?

11. Митник паспорт м?й крутив,
А тод? заговорив:
?У вас… пиця п?дозр?ла –
Докаж?ть, що ви ? д?ва?.

12. Лотерей набрала з лот,
Щоб з?рвать масний джек-пот.
Вклала в це десь тищу з гаком,
А з?рвала дулю з маком.

13. Яц-тац, яц-тац…
Куме, св?й змасти матрац,
Бо сус?да ритм псу? – …
Ц?лу н?ч у ст?нку б’?.

14. Сив?нь в вуса – б?с в ребро…
Словом, д?да занесло:
Ск?к та скок круг мене, хтивий,
А бойок-то – заржав?лий.
.
15. Ох, зв’язалась з диригентом -
Так керу? в?н моментом:
?Престо… Форте… Модерато…?
Де ж фортис?мо, стакато!?

16. Розведусь з ним, розведусь!
Вже двадцятий р?к борюсь,
Щоб казав не СЬШЬОП, а ШЪЧЪОБ
Чортовий суржикоглот.
- Чу?ш?! Завтра ж – на розвод!

17. Кум у гост? запросив
Всю н?ч пипочки крутив.
- Слухай! – я йому. - Партач!
Я ж не рад?оприймач

18. Мене ла? м?й д?док ,
Що слабка на передок…
- Сам слабкий ти, чорт рогатий, -
Молоду було б не брати!

19. Гоп-цяцюньки, гоп-ця-ця!...
Що за курка – два яйця?
Певно, в темний м?й курник
Г?сть непроханий проник.

20. В хат? злод?я застала,
Наступать на нього стала.
Ну а в?н: ?Вас в?д?ть – счасть?!
Я ?з Ад?сси. Здраст?!?
(Такий вв?чливий. Був…)

21. Гей ви, хлопц?, що в Тюмен?!
Не морж? ж ви, не тюлен?.
В?дморозите там цюньки -
Б?гать з чим тод? до Дуньки? . 22. 22 Перестр?в ман?як мене -
Дай.? дай йому... оте..
Та коли д?йшло до д?ла,
То й догнати не зум?ла.

23. Чи то правда, чи то – н?,
Що Сердючка у Москв?
Ходить-бродить по панел?,
Прода? сунел?-хмел??.
(Зн?ма? бутонь?рку).

24. Смерть н?кого не мине.
? Сердючка теж помре.
А над горбиком - фанера:
?Тут почи? Суржик ВЭРА?
Так в?ддячить ?й наш люд
За псувальномовний блуд.

25. Ну а зараз я сп?вала,
Що сп?вати б В?рка мала.

26. Ми цяцюньки просп?вали,
Н? про що в них не брехали,
Все ж бо бралося з життя
Ну а ви (жест в залу) – тому суддя.

Р.S. Дв?ч? Андр?ю Данилку висилав купу розробленого п?д Сердючку матер?алу, але в?дпов?д? так ? не отримав. Лише п?сля цього виникла ?дея створити новий сцен?чний образ Ол? ПонЬчик ?з Приймаками… на баз? куплет?в створених в?д 12.2003 до 01.2004 (тобто менш н?ж за м?сяць).
*
Невеличк? ШПИЧКИ без скидок на лички

1. Кр?м цяцюньок ? ще й ШПИЧКИ,
Вс? собою невеличк? –
Пом?сь гумору й сатири…
Тож – погнали… три… чотири…

2. Наш? вславлен? Клички
Крапля в краплю – близнюки.
По дворах баби гадають:
Як ж?нки ?х розр?зняють? .

3. Ми п?д ?брата? все косили
? до ?-ко? ?х ?в?-е л?пили.
От ? Басков наш давно
Прил?пив ?в?-е до Баско.

4. Укра?нський ?Козачок?
?Бариню? московську – чпок!
Розбираються тепер
Президенти й наш Прем’?р.

5. Гавка блазень ?з Москви: (Тут про смердючого Задерику)
Хибно ?Вау!? кажем ми.
Та зате ми тим вже лучч? -
Не так?, як в?н, гавкуч?.

6. Наш Касьян – цар-костоправ
Так по телику сказав:
?Пуп Земл? – це Кобиляки,
Всяк? л?ки – то до сраки?.

7. Цар заслав аж до Сиб?ру
Непок?рну Марусину –
Гилунц? л?пила там.
Гилунц? ?? варен?
Обернулися в пельмен?… (с?б?рск??)…
Назву ту - вернути б нам.

8. Хтось котрогось об?гнав
Та ще й пальця показав.
? тепер клене св?й палець,
Хоч виною - власний смалець.

9 Сам Поплавський – не секрет –
Вв?в вивчать новий предмет,
?Секс легкий? - в?н назву ма?…
Сам маестро й виклада?.

10. Реклама:
Щоб СН?ДУ, часом, не придбати -
Нацюцьник треба натягати. .

11. Хмель Богдан з?звав на раду
Запорожц?в на пораду.
Та ту раду ще тод?
Перерадили в Москв?.

12. Кримчаки чи то татари
У ясир колись нас брали.
Все зм?шалося ?з часом –
У б?д? тепер ми разом.

13. Депутат нам благ бажа?…
Бреше в?н! – ? всяк це зна?,
Бо якби нам благ бажав,
То по-нашому б казав.
:
14. У англ?йц?в ? Б?г-Бен.
В рос?ян – Куранти ?…
А коли ж ? ми сво?
Будем мати ДЗИГАР?
Державн?, головн??

15. Ходять-бродять по столиц?
З с?л пустих любов? жриц?.
Тре’ комусь про них подбати –
В профсоюз вс?х об’?днати.

16. А на Лис?й на гор?
Чинять шабаш упир?…
Придивились – Божа мати! –
Б?льщ?сть з них – це ж депутати.

17. Йде ц?л?с?нькими днями
Головний концерт Держави
Номери ц?кав? ? -
?х Парламент вида?.

18. Йдем Парижем ми, ? що ж?
Бачим висить: ?Русск?й борщ?!
Зам?сть ?Щ??… Р?шили ж тут -
Подамо у ?вросуд!

19. Хто там ?тузлиться? схот?в?!
Блекоти чи що в?н з’?в?
М?ць ми ядерну направим
На не дружн? нам держави
Та як гахнемо – ур-ра! -
Тим, чого у нас нема.

20. Гр?зний наш п?дводний флот!
Захистить в?н наш народ:
?Одна-?дина на б?л?м св?т?,
Для не? сонце в неб? св?тить
Одна-?дина, одна-?дина…?
Старенька наша субмарина
Захистить вона народ!
Гр?зний – наш п?дводний флот!

21. Чи то правда, плещуть нин?:
В?нський ?здить на дрезин??
Чиста правда! А дрезина -
Таж тоб? ?номашина.

22. Рекламу? досить ч?тко
Нам двадцятку пан Т?г?пко.,
Бо малу зарплату ма? –
На реклам? п?дробля?.

23. Незалежн?сть… вашу мать!
Мову стали забувать!
Тож отак про нас подбали
Наш? р?дн? яничари

24. Наш? р?дн? глита?
Все гребуть соб?, соб?…
А народ терпляче жде:
Може срачка нападе.

25. Чу?м кажуть: ?Укра?нц?
Т?льки й плакати ум?льц?…?
Якби так тягли з вас жили -
Ви не плакали б, в вили.

26. На ста гривнях наш Тарас
В шапц? смушков?й весь час.
Нам, бува?, його жалко, -
Вл?тку ж дуже йому жарко

27. Сх?д ? зах?д Укра?ни
Зцьковують недобр? сили…
А ху-ху ?м не хо-хо? -
Не розд?лить нас н?хто!

28. Наших д?в у секс-рабин?
Валом пруть на Зах?д нин?.
Продають там мов худобу -
Так ми входимо в ?вропу.

29. Плем’я вибрало вождя:
Заживем тепер – ур-ря!
Думали, що Ч?нгангчук,
А воно всього Кравчук.
? з тих п?р вс? зна?мо
Ма?м те, що ма?мо. 12.2003 - 01.01.2014

Вс? вище представлен? куплети були створен? в грудн? 12.2003 (тобто менш н?ж за м?сяць).

30. ?Чист? руки?
Вдершись в д?м до Президента
Два сумн?вних елемента
В темряв?, в чутк?й напруз?
Трус коштовностей робили…
Раптом чують: ?Люб? друз?,
А ви руки мили?? 8.03.2006

31. Що помаранчев? – це Леб?дь, Рак ? Щука,
Вже бачать вс?. Давно вже бачать вс?.
Що Щукою ? саме Лед? Ю – н?хто не переплута.
А хто ж ?з решти двох ? Лебедем тод?? 27.03.2006

Автор звертався ? до М?н?стр?в культури ? до деяких св?тил естради, але сцен?чний образ Ол? ПонЬчик наш? моголи так ? не показали народу.
*

ХОЧУ МУЖА !
(Нетерпцеве сокот?ння Ол? ПонЬчик)

У бюро знайомств заяву
Я сьогодн? подала,
? тепер чекати стану
Фотокартки жениха.

Жду св?тлини молодеч?…
Оля ПонЬчик я, до реч?,
Дуже-дуже зам?ж хочу
Й, не соромлячись, торочу:

Хочу мужа,
Хочу мужа,
Хочу, хочу,
Хочу дуже,
Бо вже стала на пор? –
Зам?ж хочеться мен?!
О-ох!
Захот?лось, закорт?ло,
Хоче серце, хоче т?ло.
Налилася соком ружа –
Мужа хочу! Хочу мужа!!!
Чолов?чка хоч якого,
Не старого, молодого.
? мене в т?м гр?х винить,
Бо воно само кортить.
Так кортить, що хоч волай:
Зам?ж хочеться – ? край!
О-ох!
Хочу мужа,
Хочу мужа,
Хочу, хочу,
Хочу дуже –
Не кривого, не старого,
А хлопчину молодого,
Щоб його я ласку чула,
Щоб в?н був як той Вакула,
Той, що чорта запрягав…
Але ж як в?н, як кохав!
Е-ех!
То було в часи стар?.
А тепер сам?й мен?
Треба парубка шукати
? себе пропонувати:
Хлопц?! Добре роздив?ться –
Я ж, ? справд?, - бой-д?виця!
Де найдете в св?т? кращу,
Станом ладну, не ледащу?
Я ж мов – кров та з молоком:
Вся гарнесенька кругом!

Як ?ду по тротуару –
А брехати я не стану –
Робить стойку сильна стать,
Щоб мене порозглядать.
О-ох!
Знаю-знаю, що я – цяця,
Але мною буде граться
Лише той, з ким одружусь.
День ? н?ч за це молюсь.
Господи!...
Хочу мужа,
Хочу мужа,
Хочу, хочу,
Хочу дуже.
Хочу так , що просто – жах!
(Особливо по ночах…)
Де ж ви, де ж ви, парубочки?
Куди зорять ваш? очки?
Ай-яй-яй!
Повилазило б вс?м вам! (Притишено)
Та дурить себе не дам!
Як хто хоче мать дружину,
В?рну, чуйну половину –
Висилайте фото сп?шно,
Та без жарт?в! (Бо не см?шно).
Шл?ть скор?ше, шл?ть б?гом,
Бо подамся за кордон:
Чом тут маю д?вувати,
Як н?хто не хоче брати?!

Посп?шайте, не бар?ться,
Бо в подол? лялька сниться,
Бо вже стала на пор? –
Зам?ж хочеться мен?!
(Х?ба ж не видно!)
Хочу мужа,
Хочу мужа,
Хочу, хочу,
Хочу дуже!!!
О-ох!
Гей ви, хлопц?, не ст?сняйтесь!
См?лив?ше женихайтесь!
Бо не маю б?льше моч?:
Сором застить мо? оч?,
Що на св?т весь роздзвонила –
Зам?ж, бачте, захот?ла!
Та мене в т?м гр?х винить,
Бо воно само кортить!
Захот?лось, закорт?ло,
Хоче серце, хоче т?ло…

Я ж про це весь час торочу:
Хочу мужа! Му-жа хо-чу!!!

А хай йому грець!
Хочу мужа ? –
К?НЕЦЬ! Завершено 18.12.2003
*.

ЗДРАСТУЙ, МАМОЧКА АД?ССА!
(Оля ПонЬчик на гастролях…)
Ах!
Ст?ка? час немов та р?чка,
? вже не та я файна ч?чка,
Але ? зараз я – мадам,
Кому завгодно фору дам..
Слухайте – допов?даю
Ск?льки титул?в я маю:

М?с Свалява, м?с Рожище,
М?с Козятин ? м?с Ржищев,
М?с Базар ? м?с Пришиб,
М?с Глибока (тобто – вглиб),
? туди ж - Херсон, Пирятин,
Гадяч, Ладан ? Рогатин,
Гуляйполе, Кобиляки,
Угро?ди ? м?с Саки,
Верх взяла й була найкраща
В боротьб? за м?с Тараща,
А тепер три роки посп?ль
Я незм?нно м?с Крижоп?ль.
Ось так!
Словом, люб?, Оля ваша
В Укра?н? най-, найкраща!
А якщо не в?рить хто –
Доведу тому на зло,
? про це напише преса:
ЗАВТРА Ж СТАНУ М?С АД?ССА!

Здрастуй, мамочка Ад?сса!
Розцв?ла ти мов принцеса.
Розвелась з Ростовом-папой…
Шлють сват?в до тебе радо:

Гадяч, Фаст?в, Конотоп,
Ковель, Бердич?в ? Чоп,
Збараж, Рах?в, Льв?в старий,
Мл??в, Коростень ? Стрий,
Богуслав, Донецьк, Козятин,
Н?жин, Харк?в ? Пирятин…
Нав?ть Умань (ну й дива!)
Руку й серце простягла.

Ад?сс?ти ж вс?х одшили
? в компан?? р?шили:
?Наша мама - красотуля.
Ки?в буде наш папуля.
А якщо не схоче в?н –
В?ддамо за Тель-Ав?в?.

Ад?сс?ти, вам –салют!
Ваша Оля ПонЬчик - тут!
Вже по ваших по бульварах
Находилася… Топтапла
Ланжерон ? Молдаванку,
Дерибас?вську… Ще зранку
Вже в?дчула б?ль у спин?
На Потьомк?нськ?й драбин?…
Лиш п?д веч?р, у дарунок
Св?й еф?рний поц?лунок
В?д?славши щиро Дюку,
З вами ось прийшла на злуку.
Наморилась – сто б?с?в!
Нав?ть голос трохи с?в.

С?в не с?в – сп?вати треба,
Бо грошва – не пада з неба…

Ах, Ад?сса! Пригадалось,
Як тут з Лещенком гулялось…
В?н мене таки кохав,
Бо лиш ?д?вонькою? звав.
Опинившись за кордоном,
Жить не м?г без мене. Словом…
Нав?ть вигадав романс…
Тож пот?шу ним я вас…
*
Д?ВОНЬКА
(?з репертуару О.Вертинського)

Д?вонько мила, д?вонько славна,
Д?вонько – рад?сть моя!
Ти якби знала, моя ненаглядна,
Як сам без тебе тут я.

Т?льки з? сну, ще не встигну отямитись,
Думка найперша: де ти?
Де ж моя д?вонька?
Згаду? друга хоч зр?дка
В далек?й земл?? 1996
*
Згадую, згадую, Петю!
? не т?льки я одна!
Згадують тебе, бува,
? по рад?о… ? нав?ть
Прозвучать тво? мотиви
Прямо зараз, прямо нин?
У перекладах… Ц?кавить,
Хто ж сп?ватиме? - не я,
Бо все плутаю соль з ля.
Тож
на сцену запрошу?ться
черговий м?й Приймак…

Ми ж - танцю?мо вс? разом
?з ад?сск?м кренделясом! 12.2003
*
В?д автора: безумовно, на сцену мають бути запрошен? кращ? голоси Укра?ни, аби перше виконання перекладених на нашу мову п?сенних перлин було вз?рцево-показовим. А таких перлин набереться на повноц?нний концерт п?д назвою ?НЕЧУВАНЕ РЕТРО?…
Це потр?бно для того, аби лишн?й раз довести декому, що наша мова – не мужицька, ? ?й п?д силу будь-як? жанри, будь-як? висоти…
+
ТЕТЯНА

В ресторан? нас з?ткнуло танго.
Який знайомий цей погляд тв?й!
Пам’ята?ш ти, моя Тетяно,
Мою любов, св?тл? дал? наших мр?й?

Бачу: губи вигнулись страждально,
В очах байдужих з*явився б?ль…
Де скажи, скажи, моя Тетяно,
Моя любов, св?тл? дал? наших мр?й?

Тетяно, де часи т? щаслив?,
Бузков? брост? край алей в саду н?чн?м?
Тетяно, згасли наш? над??…
Тебе любив я! Не вернуть нам юних дн?в.

Упали к?с густих важк? пахуч? хвил?,
На мо? груди ти схилилася в сльозах…
Тетяно, де часи т? щаслив??
Весну минулу не вернуть нам назад! 1996 - 2000
*

ЛЮБЛЮ!

Тонкий троянди аромат
Нав?яв спогади про сад,
Про слово н?жне? ?люблю?,
Що Ваш? мовили уста.

В мен? розбурхавши любов,
П?шли Ви й не вернулись знов,
Та слово н?жне? ?люблю?,
Що Ваш? мовили уста,
Забуть н?як не можу я.

Моя любов – не ц?вка диму,
Що раптом в св?тл? розта?.
А Ви пройшли, щаслив?, мимо*
? не пом?тили мене!

Вам повертаючи портрет,
Я про любов Вас не молю.
В лист? пишу Вам лиш про те,
Що Вас ? дос? я люблю. 1996

Вар?ант: Ви ж пронесли св?й усм?х мимо...

х х х
Я пам’ятаю вальс чудовий
Вноч?, весною. в п?зн?й час.
Його сп?вав хтось нев?домий,
? п?сня дивная лилась.

Так,то був вальс премилий, млосний.
Так, то був дивний вальс.

Тепер – зима, ? т? ж ялини
Покрит? сут?нком стоять.
А п?д в?кном дмуть хуртовини,
? звуки вальсу не звучать…

То де ж цей вальс прадавн?й, млосний,
То де ж цей дивний вальс? 1995
*
КАТРУСЯ – ЛЯЛЕЧКА

Катрусю, лялечко моя,
Бутончик алий,
Катрусю, лялечко моя,
Вас вс? тут ждали!? (Тут угаду?ться мелод?я
?Моя Марус?чка…?)
Катруся-лялечка –
Уста знадлив?.
Катруся-лялечка –
Сп?дничка м?н?.

Катруся-лялечка у танц? кружиться,
? з нею хоче кожен танцювать.

? зна? Катенька,
Що вс?м принадненька,
П?д нею н?женька
Предивно-ладненька.
Пупок оголений
На юн?й тал??, -
? в?д Катрус?
Я просто без ума! (? я, ? я, ? я!)

Д?Ах, Катю, Катю, Катенько, Катюшо,
авай ще шпарче тупай каблучком.
Вогню давай! Щоб в пекл? стало душно!?
Катруся-ляля – кров ?з молоком!

Катруся лялечка –
Уста знадлив?.
Катруся-лялечка –
Сп?дничка м?н?.

Катруся-лялечка у танц? кружиться
? з нею кожен хоче танцювать.

? зна? Катенька,
Що всим принадненька,
П?д нею н?женька
Предивно-ладненька,
Пупок оголений
На юн?й тал??…

? в?д Катрус?
Я просто без ума! (? я, ? я, ? я!)
Ми в?д Катрус?
Вс? просто без ума! 1996, 2001, 2003
+

ПИВО – РАКИ
(Гоп-топ шоу з Олею ПонЬчик)

Якщо в чомусь ви програли –
Не роб?ть ?з цього драми.
Охолоньте! Випийте пивка!
А гоп-ритми ?Пиво – раки?
Вм?ють настр?й повертати –
Опа! Опа! – ? журби нема.

Гей, пане бармене, уваж!
Ми вже дозр?ли на кураж…

Вруби нам з гумором танок
На ймення ?Пиво – раки?,
Бо ноги просяться – гоп-гоп! –
Зарядку м’язам дати…

Куплети для танцю.

Гоп-гоп! Так ? сяк!
Ногу - вправо, вл?во.
Гоп-гоп! Сяк ? так!
Щоб пивко ос?ло.

Тринди-ринди, гоп!
Гоп!
Каблучками – топ!
Топ!
Трохи подур??мо,
Ну а це – ми вм??мо!

Шквармо дужче! Разом! Тазом!
Туди-сюди з вихилясом!
Туди – боком, сюди – боком,
А хто може – то й з п?дскоком!
Ось так! Ось так!
(Перепляс).

Сив?, лис?, ? пузат? –
Вс? танцюймо! В наш?й хат?,
В наш?й р?дн?й Укра?н?
?Пиво – раки? модн? нин?!

Ну-мо, ну-мо, молодиц?,
Роз?мнем сво? с?дниц?!
А розчохлен? д?вки, -
Вабте хлопц?в на пупки!

Шкварьте дужче, мил? душки,
Каблучками др?ботушки,
Щоб аж вихрились сп?дниц?
? двигт?ли пишн? циц?!
Ось так! Ось так!

Танцювала риба з раком,
А морквиця з пастернаком,
Стара баба – з молодим,
Аби гарно було вс?м!!!

Ой гоп, три копички –
Просив зайчик у лисички,
А лисичка не дала –
Пиво випила сама!

Я не гарна, невеличка,
Та за мною хлопц?в – т?чка,
Бо я все: х?-х?! ха-ха! –
Вибираю жениха!

Якби знав – козу мав,
То ? не женився б:
Рано встав, покохав,
Молока напився.

Ой гоп, ти-ни-ни,
Серце з ляку тенька:
Ти у мене не проси,
Бо я ще маленька!

Тринди-ринди, гоп!
Гоп!
Каблучками - топ!
Топ!
На коп?йку випить брали,
А на гривню погуляли!

Ге-гей! Пово-раки. Раки-пиво.
Тре’ завершувать красиво,
Бо пора ? м?ру знати –
Ск?льки ж можна гарцювати?!


Чики-рики, чики-р?с,
Вшкварьмо так немов на ?б?с!?.
Ось так! Ось так!
Там, де Оля ПонЬчик ?,
Там ключем весел?сть б’?.
Ось так! Ось так!

Вже як вийшло – то вже вийшло,
Чи то - терем, чи то - кишло…
Та зате ми в?дпочили,
Бо робили, що хот?ли!

Щоб душ? зробити свято,
Треба зовс?м небагато:
Трохи – рак?в, трохи – пива,
Трохи музики до д?ла,
Та компан?ю т?сненьку
Та й почати помаленьку…

Енерг?йн?ш! Разом! Тазом!
Туди-сюди з вихилясом,
Хто – навприсяд, хто – з п?дскоком,
Хто – ?з вивертом, хто – боком,
Хто – у пар?, а хто – сольно,
Аби вс?м було прикольно!
(Перепляс).

Пиво-раки, пиво-раки,
Пиво-раки, пиво-раки,
Пиво-раки…

А хай йому грець –
Поб?сились – ? к?нець!
ВСЕ!!! 2003
+

ОСЬ ТАКА Я !

(Такою в молодост? була Любочка Зваба ?з Непитайл?вки
зв?дки родом ? сама Оля ПонЬчик)

На дванадцятому роц?
Потягло мене до хлопц?в,
Бо я, видно, дуже рання –
Жить не можу без кохання.
Ой, ой, ой, ой -
Жить не можу без кохання!
Ось така я!

Вже пора б ? зупиниться,
Вибрать хлопця, одружиться…
Але я не посп?шаю,
Бо для себе ж вибираю.
Ой, ой, ой, ой -
Ось така я!

Вийду зам?ж - буду в?рна,
Домос?дна ? пок?рна.
Ну а як ? скочу в гречку,
То х?ба лише… скра?чку.
Ой, ой, ой, ой –
То х?ба лише скра?чку.
Ось така я!
Хоч убий! 1991
*

Я Б ДАВНО ВЖЕ ГОРОДЯНКОЮ БУЛА

(Лист в?д Любки-баби – так тепер називають колишню
Любочку Звабу ?з Непитайл?вки - до Ол? ПонЬчик)

Я б давно вже городянкою була,
Та боюся через поле йти сама.
Треба там ще й л?сосмугу перейти,
Але дал? – не ведуть пров?дники!

Л?сосмуга, л?сосмуга, там – трава.
Холодочок – в св?т? кращого нема:
Так ? тягне хоч на хвильку прилягти, -
Але дал? – не ведуть пров?дники!

Я б давно вже городянкою була,
Та стежину л?сосмуга перейшла,
Але з того поки дуже й не журюсь:
Ще ж Микола не проводив… ? Петрусь.

Присп?в:

Я б давно вже городянкою була,
Та ?й-?й! – боюся полем йти сама,
Ох , що буде, як до м?ста доберусь!…
Лиш одна тепер над?я: це – Петрусь.

Присп?в:

Ох, мабуть я вже й не виберусь з села:
Вийшла зам?ж… За останнього… Петра…
Бо ? в?н мене до м?ста не дов?в, –
А в сел? вже б?льш нема пров?дник?в.

Л?сосмуга, л?сосмуга, там - трава,
Холодочок – в св?т? кращого нема:
Так ? тягне хоч на хвильку прилягти…
Але ж – де ви, молод? пров?дники?!
Нема! 1991
*
?Сердита Маруся? -

так танець назива?ться…
Прошу Вас, - почина?ться!

Б?ля р?ки в т?ньочку,
На жовтому п?сочку
Плела сачок з мотуззя
Малесенька Маруся.

Вона сп?ймала рака
В розставлен? тенета,
А той просивсь ? плакав:
?Старенький я, не треба!?

Розсерджена Маруся
Тягла його за вуса:
?? де ти в б?са взявся,
Такий гнилий попався!

Одн? хрящ? та панцир!
Хай в?зьмуть тебе пранц?!
Обл?плять хай болячки!...?
А рак – у р?чку рачки…

Тепер у р?чц? раки
Швиденько голять вуса:
Бояться небораки –
?х об?рве Маруся. (Наголос на –е)

- Що об?рве – це точно, бо
Ух ? сердита!
- ? чого б це?

Тепер у р?чц? раки
Швиденько голять вуса:
Бояться небораки –
?х об?рве Маруся. 1973

х х х
Босоногого будучи роду,
Я любил без конца синеву,
По утрам золотую погоду
И тоскливое в роще ?ку-ку!?

Но завесила синеву туча.
Улетела куда-то кукушка.
И рванулись наружу рыданья –
В мире этом теперь сам на сам я. 1958. Новочеркасск
*

Метки:
Предыдущий: Завтра экзамен...
Следующий: От всего...