Я не зву тебе слабк?сть? не л?чу гр?хомта здалось що ти статихочеш мо?м ребромя повол? до раю землею йшов п?шкий перед входом на тебезатримався тр?шкиУП...

Пробач що розумом сво?м слабкимТебе до краю не збагну я? в л?терах людських см?шних Твою Любов так р?дко зац?нуюАле усе усе ста? ?накшим? я Тебе здаеться розум?юколи торка?шся мо?х плечей,? раз пораз в потилицю ц?лу?ш....