Тебе рвали мечем i палили вогнем!Тво? землi просякнутi кров'ю!Заливалася потом i слiзним дощемТо з презирством, то знову з любов'ю!Густо сипали бомби чужi лiтаки,Залишаючи рани глибокi.Лiкувала ?х довго, та через рокиТи зростил...

Якби могла я задушити вс? бажанняв сво?му серц?.. в голов? ? в т?л?.Можливо, не хот?ла б я кохання,добивши почуття сво? зомл?л?.Про пристрасть ? про мр?? св?танков?назавжди доля вимага? забувати,про мит? найпрекрасн?ш?, чудов?.....