IМотыльки замерзают.Те, что проснулись раноВ тёплую зиму...IIБоль утихает.Время залижет раны.Близко забвенье.IIIВ стаю роднуюДельфин возвращается....Страшно и сладко......

- Это Ты? Ты здесь? - Разлетелось над водой…- Я – везде… - эхо?…Эта чистая вода – Тоже Ты? …Чего я жду?.....

Ивовый домикВетви склонил до земли,Ветер колышетИзумрудные стены,Солнце играет в листве......

Засп?вай мен?, моя любове,Свою п?сню чисто? води,Що у н?й нема? ан? слова, Щоб я повернулася сюди!Розпов?нь мен?, мо? кохання,Свою казку тиху л?совуПро зорю, що якось на св?танн? Впала з неба в запашну траву!Об?йми...

- Сонце вста?,Серце мо?!- Серце мо?,Сонце вста?!- Сонце вста?,Серце мо?,Чи то був Ти?- Сонце вста?,Танок веде........................- Серце мо??.....Розл?та?ться сновид?ння на друзки,Але у прохолодн?м сяйв?...

Це щось наст?льки приватне, наст?льки мо?,Чим не под?литись н? з ким -Кожне слово втрача? сенс, варто лиш вимовити.Той, хто блазня ?з себе вда?,Глибоким ? мудрим, стр?мким? розважливимНасправд? ?.Грудень 2017...

Ой, замало, замало часу.Ой, замало, замало сл?в.Та кущ? в духмяних прикрасахСухов?й ще не спопелив…? браку? мен? в?дваги,А йому ув?рвався терпець.А зелен? г?лки так спраглоЛинуть к сонцю... Все нан?вець.Я на пр?рву...

Кожен ельф агатовий ма? власний сад,Але там зростають не дерева й не кв?тки:Кришталев? друзи – зам?сть л?л?й чи троянд,Стебла турмал?н?в та топаз?в пелюстки.В т?м саду нема? н? жасминових кущ?в,Н? галяв конвал?й, н? струнких ялин....

Як ф?нал боротьби з собою, Мов остання крапля безнад?йного опору:На сталевих крилах – найтоншою грою...Мен? снився Привид Опери.Н?, не Джерард спокусливий Батлер,Чи хтось ?нший в м?стичн?й рол?.? не архетип, що його не з?грати....

Незабуття пантру? на мене,Плазу? стиха б?лим полотном.Як озирнуся – в сн?г пухкий п?рне,Продовжу шлях – верта?ться ?знов......Незабуття: буття ? небуття.Незабуття: б?ль, щастя ? розпука...Хоча нема? в час? вороття,Незабуття...