Незабуття

Незабуття пантру? на мене,
Плазу? стиха б?лим полотном.
Як озирнуся – в сн?г пухкий п?рне,
Продовжу шлях – верта?ться ?знов...

...Незабуття: буття ? небуття.
Незабуття: б?ль, щастя ? розпука...
Хоча нема? в час? вороття,
Незабуття перемага розлуку.

Незабуття чату? б?ля сход?в.
Незабуття чека на стор?нках
Улюблених роман?в. Плачу: ?Год?!
Облиш мене! Дай спок?й!? Та в очах

В незабуття – осяйна невблаганн?сть.
Жорстокий усм?х милосердних вуст
Мен? дару? невичерпну рад?сть,
Нестерпну рад?сть, що я так боюсь...

...Незабуття завжди з? мною поряд –
Г?рке ? легке, як ос?нн?й дим...
...Незабуття – м?й пота?мний голод,
За Сонцем туга, що було мо?м!..

13.02.05