Оч, оказ я така! пережива ться

* * *

Пресвят?й Богородиц?
з любов’ю
присвячу?ться


Оч?,
оказ?я така! пережива?ться —
у корен? — лиш язика...
мов: в?дн?муся...
чи в?дсохну тихо...
? витягнувсь ти
як — оса
сонце над землями гаса
сонце й над гривами гаса —
сонце
й над — космами
гаса!—
це все краса
чи вже початок лиха?
То що б вже не хот?ло —а уродить!!
То липень! ? перев?ря?ться природа!
то й що — що сипляться п?сок й порода...
то Бог усе й мацне
а Бог так гр?? — й п?сня злив!
у огороди!!
всяк випне груди! випне груди —
а уродить!!
Це Бог ? вкоренив
до свого язика
а хтось-то думав жить
в окорочках
? спав й не знав — чого
почав в?н липам
? хлинула вже повнота — така
а м?ць! — що й в цього глипа — в будяка –
неперевершена!
краса яка!!
чи — то початок лиха?
Чи треба визнать — Бог:
? брат — це липень??


хто й не схот?в! —
злизав накал
? — в?д?йшов —
до сво?х хмар
так як ? Бог — сховав словесника...

20.07.2021,
станц?я Рихальська