Душа моя нудьгу за Тобою 189

Коли Господь мене пров?дав,
Душа вже знала – В?н прийшов,
Та т?льки Г?сть п?шов з об?ду,
Душа нудьгу? й кличе знов:

?О де Ти, Св?тло полум’яне,
О де Ти, Радосте моя?
Сл?ди Тво? так? духмян?
В душ? мо?й – Тебе ж нема”.

Душа нудьгу? ? стражда?:
?На серц? сумно ? болить,
Зустр?ти знов Тебе бажаю,
Н?що мене не веселить,
Я ж Бога скривдила – це знаю,
Чи зможе В?н мене простить,
Бо В?н п?шов ?з цього краю”.

*По мотивах писання преподобного Силуана Афонського

Метки:
Предыдущий: Душа моя нудьгу за Тобою 186
Следующий: Явился человек на свет