В музей покинутих секрет в

За мотивами
однойменного
роману О.Забужко,
загиблим во?нам УПА
присвячу?ться.


Нашу ?стор?ю спок?йно ? без брому
Не можна нав?ть прочитати.
Як важко здобувати незалежн?сть,
Як легко голови втрачати…
Як Ки?в, ?очищаючись од скверни?,
Осирот?в на р?дну мову…
Та чи ц?каво вам, ??нтерни??
Не надто тема др?б’язкова?
Якихось два чи три м?льйони
Голодомором – ? на д??ту? …
Такий ось братньо-чорний гумор
Несли просв?тницьк? ?сов?ти?.
Проте, народ м?й тим величний,
Що зм?г ус?м усе простити.
Яке ж у них оте сумл?ння,
Що не да? перепросити!
? ?комсомольська правда? в сил?…
Верста? дружн? одкровення,
А я збираю дух Трип?лля,
Як т? б?блейськ?? знамення…
? це не чари ? не з?лля,
В нас – почуття перестороги:
Колись зберуться пазли разом
Тод? ? буде перемога !
? серце Ки?ва в?дтане;
? вийде Либ?дь на свободу.
Про це я мр?ю на св?танн?,
Про це Дн?пра шепочуть води.

Метки:
Предыдущий: Бомж
Следующий: С днём вас! с праздником...