Рiдне поле

Розкинулись навкруг р?дн? простори,
Аж ген до обр?ю простягся щедрий лан,
? я стою на н?м один, немовби пан,
А навкруги шумить, шумить пшеничне море.

Тут все мо? життя ? рад?сть тут, ? горе.
Пов?к цю землю вже н?кому не в?ддам,
Та з ворогами стану на жорстокий тан,
А правда завжди чорне зло ? п?дл?сть боре!

Легенький в?терець розв?ю? туман,
Що ранком тихо розстелився тут ? там.
Цю землю кв?тну не сплюндру? вже сваволя.

П?д небом син?м мл?ють золот? жита -
Це батьк?вська, прад?д?вська земля свята,
Це р?дний край, моя любов ? моя доля!

Метки:
Предыдущий: Неправильный сонет
Следующий: Вы были ласковы со мной, маркиза...