Я не люблю...

Не силён тот,
кто радости просит.
С. Есенин

Я не люблю, щоб радост? просили,
? жалост? н? в кого не просив.
З дитинства впертий, сам постановив
Над?ятись лише на власн? сили.

? як би нам життя не рвало жили,
Та долю кожному Господь вручив,
Хоч, деколи, життя - болючий зрив,
Достойно хрест неси св?й до могили.

А радост? просити, - р?ч сумна
Й принизлива для гордо? людини.
Творити щастя - справа головна!

Рад?ти перемогам, св?тлу днини,
Прожити в?к - але без каяття,
Ось в чому сенс ? повнота життя!