Замрiяний

Замр?яний сто?ть у пол? ? Боже Небо об?йма.
До верху тягне, аж до болю,
Молитву, щоб земную долю
Не вкрила лютая зима.

Х?ба ж то нин? в св?т? честь
Молитись гаряче без чину.
Та ще ж ? владну пап?рчину
Повинен мати, що ти - ?есть?

Як це? Ти просто ? людина?
Такого бути ?н? должно?!
Бо потребу? кожен дрина,
Хто хл?б пече не з того млина,
Де вс?м молоть ?разрешено?.

Прозвали свят?сть – фанатизм,
А фанатизм од?ли в ризи,
Щоб милувався сам соб?,
Виконував чи?сь капризи.

Для всього ? ?своя наука?,
А проти Д?ла – глупота,
Бо бачить Бог у кого щир?сть,
А в кого щира глухота.