Поету-романтику

. ( ?.М.Г.)

В?н йде додому, де н?чна п?тьма
Його чека?. В?дмика? двер?,
За ст?л с?да?, що б?ля в?кна,
? залиша? мисл? на папер?.

Про що вони? Та майже, як в ус?х:
Про теплий подих, лаг?дний ц?лунок,
Про зустр?ч, потиск рук, ж?ночий см?х,
Про др?бку щастя. Зморщок в?зерунок

Кругом очей збира?ться. Проте
?з серця струмен?? щира н?жн?сть,
Безмежна доброта, тепло святе,
? щедро вилива?ться у в?рш?.

Так день за днем ?де, за роком р?к...
Та книгами ? творч?стю багатий,
Поет-романтик, просто - чолов?к,
Несе св?й хрест ? Божий дар писати.

10.12.2013 р.

Метки:
Предыдущий: Inner child
Следующий: Старi вериги