Останне сьогоднi

Нове життя з понед?лка,
зм?ни з вчорашнього завтра...
А вам таке не знайоме?
Часу безц?нного трата...

В?дкладу?м справи на пот?м,
ми руки знов опуска?м...
Що просто саме все зм?ниться
ми знову ? знову чека?м...

А якщо це сьогодн? останн?,
останн? в тво?му житт??
Таке ми не допуска?м -
думки ц? занадто складн?...
Для нас...

Для нас "час" поняття не стале,
та ми з ним якби "на ти"...
А в?н з нас н?би см??ться...
В?д нього нас не спасти...

Все м?ниться часто...так часто...
А ми все життя лиш шкоду?м...
Та й висновки зовс?м не робим
? знову ?з часом жарту?м...

Наступить останн? сьогодн?,
а ми ще н?чого не встигли.
Час невблаганно зника?
? м?ниться, ск?льки не скигли...

Останн? сьогодн? раптове!
Минають найкращ? роки...
Залишимо там спод?вання
? мр?? ми скажем "прости"...