Пiсня про Любов

А що перша любов –
то ще мр?? ? сни,
Розцв?тають чуття –
первоцв?ти весни.
Все сл?пучо-ясне,
все болюче-палке,
Захлина?шся в щаст?
? тонеш в сльозах...
Не забудеш н?коли,
але вже пот?м
Зрозум??ш:
то все –
Кв?т тво?? душ?,
То скарби тво? власн?
Так сяяли в н?й,
Зчарували тебе
? прикрасили св?т.

А що друга любов –
Чи, бува, й не одна –
То шука?ш уже
Половину свою.
Без туману в очах,
Та ?з рештками
сл?з,
З недов?рою ще,
Та з над??ю знов.
Хтось поп?кся
нав?ки
На перш?й меж?...
Та сильн?ша
й солодша
Доросла любов.

А що третя любов –
Чи яка довелось –
Хай з?гр?? й осв?тить
На ос?нь життя.
Не допустить зими,
Захистить в холоди.
Бо любов –
то нав?ки
Живуща вода.
?? кв?ти не в’януть,
Не студить сивина.
Хто любить
не бо?ться,
Той вип’? до дна.

Найчудов?ш? кв?ти –
Кохання весни.
Найдорожч? плоди –
На заход? життя...
Якщо серце живе,
В ньому сонце
завжди.
? яка в нас
любов –
Так?, значить,
? ми.