Рецидивно-невростенiчне

Чорно-жовте життя на червоному тл? -
Так невиразно-вв?чливо брудно.
Я жива, ? без крику живу взагал?,
? на людях не буде вже людно.
Некрасиво ?ду в?д ?стор?й, як?
Дописалися п?сля ф?налу
На обкладинц?. ? стали гидко г?рк?.
В?д ?стор?й, яких не бувало.
Я - юрода, ? ? з цього приводу см?х,
Я см?юсь, як дурна, сама з себе.
Що було - хворобливе к?но-не-для-вс?х,
Зняте на телефон без потреби,
Небезсл?дно забуте. Щоб знищити сл?д
? лакуну лишити на карт?,
Поковтаю весь б?ль св?й за раз на об?д
? порву роздрукован? кадри.

...Не дивися на мене в хвилини так?,
Бо цей жах не забудеш дов?ку.
Ти солодкий, та спогади в мене г?рк?.
На ногах вже, та все ще кал?ка.

Метки:
Предыдущий: Люблю и кохаю
Следующий: This is not the end