Без назви

Суму? край гаю подруга - берiзка,
Що щастя вiд мене знову не близько.
Вертають додому з пiвдня лелеки,
Кохання мо? так далеко, далеко.
Мiй Боже, побудь же хоч трiшки зi мною.
I щастя до мене прилине з весною.

Метки:
Предыдущий: Reflections on Mysteries of Life
Следующий: Deep down inside...