Чекаю весну

Як сумно взимку,що весни нема?,
Коли сердитий в?тер завива?.
Коли навкруг – зими холодн? чари.
А небо вкрили пишн? с?р? хмари.
Пухкого сн?гу часто не бува? –
Про нього зав?рюха забува?.
Бува? сн?г на п?вдн? де-не-де.
В?н тут част?ш за все з дощем ?де.
А горобц? ховаються п?д стр?ху –
Голодним ? холодним – не до см?ху.
Заможн? дрова в плавнях не пиляють…
Ус? зимою на весну чекають.
Земля у пол? спить.В?дпочива?…
Для урожаю сили набира?.
? в?з старий змастив сво? колеса.
А р?чка з льоду знов зробила плесо.
Дерева височать.Мов кам ’ян?ють.
Мовчать ? верби – к?с сво?х не миють.
Сто?ть пожовклий ? забутий очерет…
Весна згада його насамперед.
Проб ’?ться паросток.Морозко засуму?.
Прокинеться життя - ? завиру?.
Недовго на весну чекати мушу,
Щоби весною окропити душу.

29.01.02

Метки:
Предыдущий: Розбитi надii
Следующий: Просто Щастя