Коли б побачили iх нашi козаки...

Тихесенько пов?яв в?тер у пол?
Про те , що нема? на Вкра?н? вол?
Почули про це славн? козаки
Безстрашн? , могутн?, патр?оти-вояки!
Взявши в руки зброю
Повстали як один до бою-
В Чорн?м мор?, чи на суш?-
Не жал?ли сво? душ?!
Вбивали турк?в ? лях?в,
Не жал?ли ворог?в.
Славу Укра?н? в бою здобували
Та про майбутн? Батьк?вщини
зовс?м не знали!
Пройшли сотн? рок?в
Та жоден без морок?в.
Нераз на в?йн? ми воювали
? лицар?в Укра?ни ус?х шанували
Мали нових Геро?в ? окупант?в
прогнали ,
Незалежн?сть здобули ? ?стор?ю
знали ...
Думали-гадали, що будем панувати
? про Славу д?д?в будем пам'ятати!
Та багато ?уд?в виросло в народ?,
Що продались при нагод?-
Це зеки й комун?сти-
? вчорашн? суки КГБ?сти.
Один за одним вони до влади
приповзли
? звання у Геро?в , в?д?брали козли,
Мову укра?нську вони утискають
Та багатство Укра?ни роками
розкрадають.
Коли б побачили ?х наш? козаки-
Шабл?, напевно, п?дняли б до гори.
Шабл? п?дняли б, а разом й народ-
Н?хто на нас б?льше не в?дкривав
би св?й рот!

Метки:
Предыдущий: Versteh
Следующий: Romancish