Буйний вiтре, ти розвiй чорнi хмари

На фото - автор. На Чернеч?й гор?.
м.Кан?в.

Великий Кобзарю, якби ти ожив,-
Заридав ?ще гучн?ше, збожевол?в!
Чи то Укра?н? хтось наворожив, -
Силом?ць забрати ? добро, ? волю?!

Запор?зьк? козаки здобували зброю...
? ,,Небесна сотня" гинула за честь...
На в?кИ,-безсмертя, випало на долю.
Ск?льки в Укра?н? дор?г-перехресть?!

За кордон ус? т?кають, наче пацюки,
Ще лишились... Витривал? та гнучк?.
Газдуватимуть тепер, мабуть, павуки,
Бо над?? на удачу, н?би скло, - крихк?.

А в вогн? пала?, який р?к, Донбас?!
Хто зум?? зупинить м?сиво криваве?
Отаким, нащадкам, був зав?т Тараса:
Брат на брата йшов, як т? вовкодави?!

На подачки ? кредити, лишень жити?!
Борг ?м хто в?ддасть?Ми,-народн? маси!
А за тих знедолених, поранех, вбитих?!
Як не з'?хать з глузду, п?дкажи, Тарасе!

Засп?ва?мо веселу, як любив, Кобзарю,
Чого ма?м голосити ми заупок?йну?!
А ти, буйний в?тре, розв?й чорн? хмари,
Щоб з Чернечо? уздр?в Укра?ну в?льну!

С.К.