Сн?г… Просто сн?г…Я рад?ю, в?н встигНоч? р?здвяно? падати м’яко.Б?льше нема н? машин, н? дор?г.? т?льки сн?г… ? сн?жинки налякан?.Втомлю? такКроп?тка су?та,Справи др?бн? та слова недоречн?.Сн?г все зм?нив...

Я йшла по вулиц? ? раптом зупиниласьПеред занедбаним будиночком маленьким.В?н був на знос,Чекав сво?? черги. Я довго не могла в?двести погляд,Я зв?дти не могла ступити й кроку – От? осл?пл? оч?-в?кна так дивились!А ст?ни так за...