My Little Demon
"Люцифер"
Я не прошу ? я не каюсь,-
Молитва це спас?ння мертвим,
Сво?х очей я не лякаюсь-
Там т?льки н?ч.Я люцифер тв?й.
Секрет?в мало,тут,у мене,
Мене не купиш спов?данням.
У мене лиш душа не мертва,
А про з?ниц? я не знаю.
Можливо янгол,може к?шка,
А може т?нь брехлива в?тру.-
Ти вибрав,але люди р?зн?,-
Таких,як я нема на св?т?.
Я тихий спогад,мокрий й с?рий.
Я Сонця твого перший сх?д.
Ти скажеш:"-Я не хочу жити!"-
Можливо й так,але несл?д.
Несл?д з примарами т?кати,
Шукати вих?д у н?де,-
Там в тебе небо,в мене-грати
Для двох вже втрачених сердець.
Гаразд,що ти не в?риш в Бога,
Гаразд,що я це тв?й нечистий,-
Але життя-це надто просто:
Живим-святе,а мертвим-гр?шне.
Невже ти думав,що ми-люди?
Що в нас все буде як в людей?-
Ти т?льки в пекл? святим будеш,
З? мною,гр?шник-?удей.
Що нам давно уже не дивне,-
Для них це загадка,абсурд.-
Мен? ти т?льки будеш в?рний,
А людям-зраджувати будеш.
Цей св?т вмира? в та?мницях
Для двох загублених сердець,
Але ми дво? будем битись,
Й за гр?шне м?сце разом вмремо.
*****************************************
"Нескорене бажання"
Мерехтять силуети,
Втрача?ться сила,
Заплутан? мр??,
? дн?в павутиння.
У фарбах втопилось
Останн? гарчання:-
Я Сонце розбила,
Я небо украла.
На дерев? т?н?
Бездушно шепочуть,
? так кожен день,-
Спокуса щоноч?:
В?дкрити в?кно
? у небо злет?ти.
Можливо.востанн?,
Можливо,любити
Цю хижу планету,
Що н?ч розкрива?,
Раз,але точно
З?рки розрива?.
?х змушу? сяяти,
Й дико волати,-
Н?коли не каявся,
Не в?рив у праведне.
На неб? ?диний
Захоплю? погляд,-
Б?ло-прозорий в?н,
Бачиити поряд
Його не можливо-
Занадто далеко,-
Ти просто пов?р,
Що в?н впаде на землю.
Розр?жеш орб?ти
? соб? присво?ш
Жорстоку планету:
Останню ? Твою.
В?н гасне пов?льно
У денних оковах,-
Мисливцю,не мр?й,
Що ти небо п?дкориш.
Де день,там ? н?ч-
?накше не буде,-
Душу украсти-
Це,сонце,не чудо.
Св?т,в?н-?диний,
? хоче балансу:-
Не можна скорити
Того,хто не каявся.
В?н ноч? буде в?рний,
? буде керувати
Т?нями,що не хочуть
Лиш Сонцю приклонятись.
**************************************
"Домовленн?сть"
У об?ймах М?сяць лл?ться
Кр?зь розхристане бажання.
В?н не плаче й не см?еться,
?,нажаль,це не востанн?.
Що на берез? писалось,
На п?ску промокло й змилось.
Все,в що в?рилось й кохалось,-
Раз й назавжди все зм?нилось.
Цього дня,у син?й ноч?,
Щось покликало ласкаво,
Чи?сь хиж? жовт? оч?
Його душу розгадали.
"-Ти ?ди сюди поближче,
Я тебе позбавлю болю.
Може ти мен? й не в?риш,
Але я завжди з тобою.
Бачиш кам?нь цей на ши??-
Ми ув'язнен? дов?чно.-
Я не знаю,як це жити
Серед янгол?в величних.
Ти ,нещасний, не забудеш
?? янгольськ? очиц?,
?? збл?дл? н?жн? губи
Хтиво? до ласк д?виц?.
Я стою перед тобою,
А ?? нема? поруч.
Зараз,тут,ц??? ноч?,
Й ти уже не мариш зовс?м.
Мене так сюди тягнуло
Твою душу врятувати...-
Все,що було,ти забудеш,
Та ти й вже не пригада?ш.
Моя тоб? допомога-
Безкорисна,т?льки д?й!..-
Ой,вкусила...-ненавмисно...-
Вибач хлопче,-ти вже м?й.
Не лякайся,все ж це краще,
Н?ж з душею помирати.-
Посм?хнися на останок-
Ти попався в власн? грати.
Ти колись створив зав?су,
Щоб н?кого не впустити,
Ну а я сховалась тихо
За спиною,-не пом?тив.
Ти розбив багато ?стин,
А чуже не можна брати.-
Нам за все дано платити,
? святим ? гр?шним також.
За тобою довго стежу,
За тобою я стояла.
За спиною крила р?жу,-
Невже ти не в?дчував це?
Ось тому тоб? погано,
Що у тебе душу палять.-
Це тоб? небесна кара
За безчисленн? розп'яття.
Ти забудеш подих в?тру,
Ти забудеш сонця жар.-
Все,що треба,ти зробив вже,
Ще тод?,коли програв.
Ще тод?,коли вважав ти,
Що душа упала в пекло.-
Д-у-уже довго помилявся,
Бо душа не може вмерти.
Кажуть,душу можуть взяти
? дияволу принести.-
Це все вигадки,дитятко,
Бо вона завжди безсмертна.
Кажуть,душу продають вс?,-
Бо сказати це найлегше!..-
Легше жити у неправд?,
Н?ж з провиною у серц?.
Зараз ти перед питанням:
Прода?ш мен? ти душу?-
Я тоб? в?дкрила правду,-
Що ти вир?шив,як будеш?
Можеш ти п?ти з? мною,
? ти зна?ш,як все буде.
Можеш бути тут,з душею,-
Ти будь-що ?? вряту?ш.
"-Ну,бери вже,вбий мене!
Я не хочу б?льше жити.
Я тварина,без душ?
Тут нема? що робити..."
"-Я казала...та як хочеш,-
Кожний ма? сво? право.-
Ще один,хто зрадив Богу,
Знаючи ? чувши правду.
Ви,людськ? ?стоти,-дивн?,-
Бо?теся сам? себе.
Час пройшов,та не зм?нились
Ваш? казочки про мене.
Ви будь-що складете зброю,
Знаючи про ?? силу.
? ,д?йшовши перемоги,
Ви ляка?теся зливи.
Хай,малий,буде по-тво?му,
Але знай:Ти в всьому винний.
Не диявол тебе знищив,
А ти сам,колись ще сильний.
Ти погодився ?з тим,
Щоб п?ти з? мною в пекло.-
Тож у пекло ? ?ди ти!
Якщо тут тоб? нестерпно!..
Я казала-не почув ти.
Значить просто ти помер.
? якщо душа безсмертна,
То ж хай т?ло пропаде!
Так ти менше шкоди зробиш,
Так ти св?т ?ще вряту?ш.
В?д самого себе,хлопче,
В?д того,за ким полю?ш.
Я не прошу ? я не каюсь,-
Молитва це спас?ння мертвим,
Сво?х очей я не лякаюсь-
Там т?льки н?ч.Я люцифер тв?й.
Секрет?в мало,тут,у мене,
Мене не купиш спов?данням.
У мене лиш душа не мертва,
А про з?ниц? я не знаю.
Можливо янгол,може к?шка,
А може т?нь брехлива в?тру.-
Ти вибрав,але люди р?зн?,-
Таких,як я нема на св?т?.
Я тихий спогад,мокрий й с?рий.
Я Сонця твого перший сх?д.
Ти скажеш:"-Я не хочу жити!"-
Можливо й так,але несл?д.
Несл?д з примарами т?кати,
Шукати вих?д у н?де,-
Там в тебе небо,в мене-грати
Для двох вже втрачених сердець.
Гаразд,що ти не в?риш в Бога,
Гаразд,що я це тв?й нечистий,-
Але життя-це надто просто:
Живим-святе,а мертвим-гр?шне.
Невже ти думав,що ми-люди?
Що в нас все буде як в людей?-
Ти т?льки в пекл? святим будеш,
З? мною,гр?шник-?удей.
Що нам давно уже не дивне,-
Для них це загадка,абсурд.-
Мен? ти т?льки будеш в?рний,
А людям-зраджувати будеш.
Цей св?т вмира? в та?мницях
Для двох загублених сердець,
Але ми дво? будем битись,
Й за гр?шне м?сце разом вмремо.
*****************************************
"Нескорене бажання"
Мерехтять силуети,
Втрача?ться сила,
Заплутан? мр??,
? дн?в павутиння.
У фарбах втопилось
Останн? гарчання:-
Я Сонце розбила,
Я небо украла.
На дерев? т?н?
Бездушно шепочуть,
? так кожен день,-
Спокуса щоноч?:
В?дкрити в?кно
? у небо злет?ти.
Можливо.востанн?,
Можливо,любити
Цю хижу планету,
Що н?ч розкрива?,
Раз,але точно
З?рки розрива?.
?х змушу? сяяти,
Й дико волати,-
Н?коли не каявся,
Не в?рив у праведне.
На неб? ?диний
Захоплю? погляд,-
Б?ло-прозорий в?н,
Бачиити поряд
Його не можливо-
Занадто далеко,-
Ти просто пов?р,
Що в?н впаде на землю.
Розр?жеш орб?ти
? соб? присво?ш
Жорстоку планету:
Останню ? Твою.
В?н гасне пов?льно
У денних оковах,-
Мисливцю,не мр?й,
Що ти небо п?дкориш.
Де день,там ? н?ч-
?накше не буде,-
Душу украсти-
Це,сонце,не чудо.
Св?т,в?н-?диний,
? хоче балансу:-
Не можна скорити
Того,хто не каявся.
В?н ноч? буде в?рний,
? буде керувати
Т?нями,що не хочуть
Лиш Сонцю приклонятись.
**************************************
"Домовленн?сть"
У об?ймах М?сяць лл?ться
Кр?зь розхристане бажання.
В?н не плаче й не см?еться,
?,нажаль,це не востанн?.
Що на берез? писалось,
На п?ску промокло й змилось.
Все,в що в?рилось й кохалось,-
Раз й назавжди все зм?нилось.
Цього дня,у син?й ноч?,
Щось покликало ласкаво,
Чи?сь хиж? жовт? оч?
Його душу розгадали.
"-Ти ?ди сюди поближче,
Я тебе позбавлю болю.
Може ти мен? й не в?риш,
Але я завжди з тобою.
Бачиш кам?нь цей на ши??-
Ми ув'язнен? дов?чно.-
Я не знаю,як це жити
Серед янгол?в величних.
Ти ,нещасний, не забудеш
?? янгольськ? очиц?,
?? збл?дл? н?жн? губи
Хтиво? до ласк д?виц?.
Я стою перед тобою,
А ?? нема? поруч.
Зараз,тут,ц??? ноч?,
Й ти уже не мариш зовс?м.
Мене так сюди тягнуло
Твою душу врятувати...-
Все,що було,ти забудеш,
Та ти й вже не пригада?ш.
Моя тоб? допомога-
Безкорисна,т?льки д?й!..-
Ой,вкусила...-ненавмисно...-
Вибач хлопче,-ти вже м?й.
Не лякайся,все ж це краще,
Н?ж з душею помирати.-
Посм?хнися на останок-
Ти попався в власн? грати.
Ти колись створив зав?су,
Щоб н?кого не впустити,
Ну а я сховалась тихо
За спиною,-не пом?тив.
Ти розбив багато ?стин,
А чуже не можна брати.-
Нам за все дано платити,
? святим ? гр?шним також.
За тобою довго стежу,
За тобою я стояла.
За спиною крила р?жу,-
Невже ти не в?дчував це?
Ось тому тоб? погано,
Що у тебе душу палять.-
Це тоб? небесна кара
За безчисленн? розп'яття.
Ти забудеш подих в?тру,
Ти забудеш сонця жар.-
Все,що треба,ти зробив вже,
Ще тод?,коли програв.
Ще тод?,коли вважав ти,
Що душа упала в пекло.-
Д-у-уже довго помилявся,
Бо душа не може вмерти.
Кажуть,душу можуть взяти
? дияволу принести.-
Це все вигадки,дитятко,
Бо вона завжди безсмертна.
Кажуть,душу продають вс?,-
Бо сказати це найлегше!..-
Легше жити у неправд?,
Н?ж з провиною у серц?.
Зараз ти перед питанням:
Прода?ш мен? ти душу?-
Я тоб? в?дкрила правду,-
Що ти вир?шив,як будеш?
Можеш ти п?ти з? мною,
? ти зна?ш,як все буде.
Можеш бути тут,з душею,-
Ти будь-що ?? вряту?ш.
"-Ну,бери вже,вбий мене!
Я не хочу б?льше жити.
Я тварина,без душ?
Тут нема? що робити..."
"-Я казала...та як хочеш,-
Кожний ма? сво? право.-
Ще один,хто зрадив Богу,
Знаючи ? чувши правду.
Ви,людськ? ?стоти,-дивн?,-
Бо?теся сам? себе.
Час пройшов,та не зм?нились
Ваш? казочки про мене.
Ви будь-що складете зброю,
Знаючи про ?? силу.
? ,д?йшовши перемоги,
Ви ляка?теся зливи.
Хай,малий,буде по-тво?му,
Але знай:Ти в всьому винний.
Не диявол тебе знищив,
А ти сам,колись ще сильний.
Ти погодився ?з тим,
Щоб п?ти з? мною в пекло.-
Тож у пекло ? ?ди ти!
Якщо тут тоб? нестерпно!..
Я казала-не почув ти.
Значить просто ти помер.
? якщо душа безсмертна,
То ж хай т?ло пропаде!
Так ти менше шкоди зробиш,
Так ти св?т ?ще вряту?ш.
В?д самого себе,хлопче,
В?д того,за ким полю?ш.
Метки:
