Диспозицiя

Нехай весна! Нехай св?ти вирують,
немов р?чок, що злилися, пот?к!
Нехай тебе н?хто в п?тьм? не чу?,
сприймаючи за тишу болю крик!

Нехай лама? холодом суглоби
? рве тканини с?рого буття!
Нехай за ризик жовто? хвороби
?? сестра знекровлю? життя!

Нехай!.. Нехай... Мистецтво прим?тиву
не вабить тих, хто гра? смерть наживо,
? в?дпуска? жарти в небеса,

де лен ? ?, що св?тло березневе,
в якому вже озм??ная ?ва
вказа Адаму, що таке краса..:)


Метки:
Предыдущий: Копла. Радость
Следующий: Рондель триолетный. Анютины глазки