4. Сiрий

Даруй обман, м?й С?рий, м?й Вовчиську.
Я не твоя правдива вовча мати.
Пов?к тоб? про те уже не знати –
Яка щемлива ласка материнська.

Яка то сила – вовча зграя горда.
Ф?аско в ловах жахом не насниться.
В гаряч?й кров? жертви – насолода.
Як нагорода – молода самиця.

Я вдячний, Вовче, за любов ? чул?сть.
За розум?ння настрою виразне.
За шанування – щире, без сарказму.
Без лестощ?в. То у людей – байдуж?сть.

З тобою щемно й задушевно так…
? не наскакуй, Брате – я вожак…

2010