Погляд

В очах безмежжя смутку ? печал?,
А пом?ж нього ?скри тепл? св?тла.
Мо? думки немов б?ля причалу
Гойдалися в?д лаг?дного в?тру.

В т?м погляд? ? витримка, ? спок?й.
В?н зазирав рентген?вським пром?нням
У душу, проникаючи глибоко.
Мен? ж здавалось: ось вз?рветься м?на.

В?н розсипав упевненост? пазли,
Я смакувала, н?би чорну каву.
М?ж нами проростала н?жна парость,
Що непом?тно серця доторкалась.

? все виходило у нього спритно,
? в чомусь ми були, напевно, схож?.
...А час минув - то переможець спринтер.
Забути ж дос? погляд той не можу.