Зiбралась-таки

Это стихотворение было написано в ответ на новогодние шутки Нюши Анисимовой, моей землячки, доброго, хорошего человечка, которого я встретил здесь, на стихи.ру.

Дощi, мряка i калюжi
Заважали менi дуже,
Забарилася з вiтанням,
Добирала привiтання.
З чоловiком ще упали,
Як ялинку прикрашали,
Наробили шуму й гаму,
Все побили, купа хламу,
А самi лежим щасливi,
Мов слони у магазинi,
Нi подряпин, нi cинцiв,
Лише з iграшок млинцi.
От така була пригода.
Коли ж трапилась нагода,
Лягла собi на диванi,
Розслабилась, мов у ваннi,
Подушечку обiймаю,
З Новим Роком всiх вiтаю.
Пишу вiршики-смiшинки,
Рiдним людям веселинки.
Приймiть мо? привiтання
I найкращi побажання
Миру, щастя i здоров'я,
Щоб творилось все з любов'ю,
Ще удачi та везiння
I польотiв без падiння,
Щоб було все добре, кльово,
Краще, нiж було учора.

20.01.2018р.

Метки:
Предыдущий: Не журись
Следующий: Не дивись на мене так. Не дивись