Натхнення

Ранок… Пора чар?вна…
Щось у мо? в?конце стучить,
Я загляну ?, о-дивина,
Це натхнення до мене летить.
У легкому з хмаринок костюм?,
?з очами, мов небесна блакить.
Воно обн?ме мене, розц?лу?,
Тихо з? мною погомонить…
Пот?м у мандри далек?,
Н?кого не спитавши, п?де,
Залишивши подарунок маленький-
Лиш частинку себе…

Метки:
Предыдущий: Двуязычные мысли
Следующий: Да шо то гэто во вжо!?