Могила

У ос?нн?х калюжах тремтить каламутна вода
Й листопадов? зор?,неначе птахи б?локрил?
Ти сто?ш; одинока,тенд?тна,?ще молода
На мо?й оповит?й ?млистим серпанком могил?.

Ти сто?ш ? мовчиш,у тун?чц? з тонкого сукна
За спиною вогнем розвива?ться довге волосся
Така крих?тна й р?дна,така невблаганно сумна
Вилива?ш в сльозах те,що з нами пов?к не збулося.

Може,роки минуть й ти в?д щастя забудеш мене
Може—будеш до скону вс??ю душею любити
Я не знаю того,але ж серденько серцю майне
? на с?рий гран?т з тво?х ручок попадають кв?ти.

Будуть ?х пелюски червон?ш? за Сонце та кров
Ти проплачеш весь веч?р,впаде тоб? смуток п?д в??;
Т? з?в'ял? кв?тки—то моя незд?йсненна любов
Т? з?в'ял? кв?тки—то юнацьк? загублен? мр??.