МуравьюКаким бывает муравей?Каким бывает? В самом деле?Он, тот, который всех сильней?Огромны силы в малом теле.Он горы целые свернёт,когда б природа повелела.То тащит что-то, то несёт.Не видел муравья без дела....

Я вже звикаю... Н? – я звик ужедо н?жност?, до стану бути поруч, до того, як ти щось см?шне говориш,? як мовчиш кохання у плече...Я нав?ть не пом?тив, як я звик –до щастя призвича?тися просто.Н? я, н? ти про н?жн?сть вже не про...

? ось залишилася книжка ?дина...?? обережно кладем на кол?на.?? ми горта?м уважно, повол?, чита?м ?? у невол? й на вол?.Та книжка проста не впада? у око,проте ?? сенси у серц? глибоко.? хочеться знову торкатись стор?нки,яка...

Такi малесеньк? краплинки – iз хвостиками, мов забавки,неначе хтось перо з чорнилом необережно струсонув,? залишились на папер? м?н?атюрн?? чорнявки,хоча насправд? – сенс глибинний у цих краплиноньках заснув.Я усм?хнуся ? з?знаюсь: я ?...

Пропав блокнот з нотатками новими.Не за блокнотом, а за в?ршем жаль.Не пригадаю н? п?сень, н? рими.Лише поети знають цю печаль.На щастя, я без рими жив недовго.Хлопчина незнайомий, через день,?з усм?шкою молодого богазнайшо...

Кохана, вс? верби однаков? – плачуть ? плачуть.? ти придивися: ? з листячком плачуть, ? без.? довг? г?лки все схиляються долу, неначесоромляться верби вдивлятись у щастя небес.Кохана, вс? верби однаков?... Вс?... Вс?... Мов сестри....

Я так хот?в тебе з?гр?ти: до губ долон? притягнути, щоб кожен пальчик поокремо почув поему теплоти.Я так хот?в тебе з?гр?ти... Я так хот?в – так мало бути.А сталось навпаки… Так дивно, що ти мене з?гр?ла... Ти...Це ти взяла мо? долон?...

Ми так навчились грати в несамотн?сть, що ? життя прийма?мо за гру.Самотн?сть – невагома незворотн?сть, яку несу, хоч в руки не беру.Ми з фото усм?ха?мось веселих,де жовтий берег, син?й океан,де гра? у руц? святковий келих......

Чи то л?хтар? Чи то в?кно? Далеко св?тло те? Чи близько?Те св?тло, мов тихенька п?сня,яку я плутаю з? сном.З?рки см?ються-миготятьнад сумн?вом мо?м на?вним.? тих, хто ся? св?тлом р?вним,вони в з?рки не посвятять.Л?х...

Я на кохання витратила час.Вс? т? роки. Я так тебе любила.Слова любила. Пестощ? ? т?ло.Любила так, як люблять т?льки раз.Я знала, що мене не оминуть самотн?сть, ? розлука, ? прощання.Та знову все в?ддала б за кохання.Та я п...