Роздуми в перлах

1
Кожний ма? свою долю
? сидить в ?? невол?,
Тиха вода греблю рве -
Хто як вм??, так й живе.
Вода нав?ть кам?нь точить,
Хто як зна?, так й пророчить,
На тихому воду возять,
Багатому й в?тер носить.
Дере ротик птиця рання,
Б?дняк в багатого – останн?й,
За багатим р?дня плаче,
А за б?дним ворон кряче.
2
Забива? вс?м занози
Той, що зд?йсню? прогнози,
Хто зарання скр?зь гаса?,
Сус?дам борщ? долива?.
Гарна д?вка засватана,
Хата вдови злом метена,
Що п?зно на думку спало –
Впало з воза ? пропало.
Б?дний не той, в кого мало,
А кому скр?зь не хватало.
Вчен?сть – це збирання ? сад?ння,
Солодкий пл?д г?ркого кор?ння.
3
Щоб н?хто тебе не схрумав
Перш н?ж д?яти – подумай,
Там де пень чи нав?ть корч
Не кричи, краще помовч.
Там, де ще не очевидно
Розумного одразу видно,
Де розумом не збагнути
Дурня завжди можна чути.
Запл?татись часом звик
В?д гор?лочки язик,
Зубам, бува?, трохи шкодить,
Коли язик верховодить.
4
Брехнею люди греблю гатять,
Бо за не? грош? платять,
Слово правди зважу?ться,
Бо за нього розплачуються.
?де вгору часом стр?мко
Хто учиться на помилках,
А насл?дки в того хорош?,
Хто на помилках робить грош?.
П?п з амвона скр?зь в?ща?:
Правда брехню перемага?
? в ноч?, ? серед дня –
Це ? ? свята брехня.
5
При невдач? для розради
Розумний в соб? бачить вади,
Дурень господа блага?,
Вину на ?нших поклада?.
Не дають нам вс?м покою,
Слова ллються скр?зь р?кою
В депутат?в, як завжди,
Бо багато в них води.
Нещаслива в житт? мить
Коли правда часом спить,
Ну й вже зовс?м все пропало
Як спить вона з ким попало.
6
За правду люди часто б’ються,
На них дивляться й см?ються,
Перш н?ж см?ятись, будь уважний,
Бо см?х над правдою заразний.
В?н заквашений на гарн?м т?ст? –
Потр?бн? слова в потр?бн?м м?сц?,
Сипав байки, казки, дотепи,
Що начитався ?з газети.
В?д ранку ? до смеркання -
З екрану владн? спростування,
Як спос?б п?длити ?лею
? зам?нити факт брехнею.
7
ЗМ? прийшли у св?т оцей
Щоб дурити вс?х людей,
? в?д спроби ? до спроби
Формувати культ особи.
В?н часто ус?м вихвалявся,
Що в житт? не помилявся,
Бо виконував одразу
Помилков? вс? накази.
Людин? властиво помилятись
Якшо робити ? старатись,
Але в неробств?, як не г?рко,
? ? найб?льшою помилка.
8
Формують сво? закони
Вс? житт?в? перегони,
Одн? не вписуються в ?х к?льк?сть -
На виборах перемага? б?льш?сть.
П?п в?ща? скр?зь з амвона:
Бути в б?дност? не сором,
Проте чогось зовс?м не чути
Щоб б?дн?сть працею позбути.
Ногами в землю люд вроста?,
Очима всесв?т огляда?,
Руками р?дних об?йма?,
Душею любить й поважа?.
9
Маму ? Батьк?вщину не обирають,
В них народжуються ? виростають -
Р?дна ненька й р?дна земля:
Люблять за те, що вона - своя.
*
Перли знав чи прочитав
Й самост?йно в?ршував,
Просто так, ради забави
(Хай святиться чужа слава!)
Заварив словесну кашу,
Мав сво?, а стало нашим.
Що мо?ю думкою було -
Слово св?том понесло.
12.11. 2012р.,Ки?в