Знов ковтаe мене туман

Знов ковта? мене туман
З та?мничих, мов сон, глибин.
Приголубила оciнь лан.
У думок знов облудний плин.
Випива? з душ? тепло
Сивий вiтер та пiзнiй схiд.
Я схилю до землi чоло,
Шкода, оч? мо? сух?.
Т?льки небо рида? з хмар
П?д сумний журавлиний крик.
Поц?лу? його зима
I розстелить, як саван, сн?г...






Картинка из интернета