Крiзь тишу вiтер з степу попрошу

Кр?зь тишу в?тер з степу попрошу:
Ти постели п?д ноги р?вну долю,
В безхмарн?м неб? запали зорю
? осв?ти мен? дорогу мимовол?.

Вже не ляка? серце норов Тв?й –
Давно воно втомилось битись наодинц?:
М?й в?тре, теплим подихом його з?гр?й
Та напо? водою ?з козацько? криниц?.

Тримай мене за руку, мов дитя -
Я в?дчуваю, що втрачаю р?вновагу,
Та розкажи ?й про любов мою на все життя, -
В як?й весь сенс життя ? вся наснага.

3.01.2011


Метки:
Предыдущий: The child of human ages
Следующий: провулками Кастилii...