Рiдне мiсто

Р?дне м?сто, то наче дитя,
Ще з дитинства сповите тобою,
Наче матер? н?жна рука
Пригорта? до себе з любов'ю.

Ти пробачиш йому усе:
Вс? недол?ки, вс? негаразди...
Прошепочеш: "То все пусте -
Замет?л? та сн?гопади..."

Р?дне м?сто, як батька слова,
Наче п?сня солодка бабус?,
Заколиху? ? з?гр?ва
У м'як?м, вовнян?м капелюс?.

Золоте, не тому, що блищить
Куполами святого собору,
А тому, що у грудях щемить
В?д тепла найр?дн?шого дому.

Невмируща верба мовчить,
Лиш пиша?ться сильним кор?нням,
А сердечко м?стечка дзвенить,
Ожива? новим покол?нням...

Час мина? ? зм?ню? долю
Проростають нов? деревця,
Та не можна забути тополю,
Там де молод?сть зр?ла твоя!

Р?дне м?сто, земля чорнобривц?в,
М?й трояндовий рай на земл?,
Ти натхнення мого столиця
? причал для мо?? душ?...