Крiзь прийняття поточного моменту

Кр?зь прийняття поточного моменту
Я потрапляю в прост?р небуття…
Зникають запитання й аргументи…
Зника? все, що значиться як Я…

Але ж я ?… Без ?мен?… Без форми…
Без розм?р?в… Без меж… Без в?дчуття…
В?дсутн? Небо, Сонце, М?сяць, Зор?…
Земля в?дсутня… Прост?р небуття…

Нема? ан? друз?в, н? родини…
Нема? ан? мр?й, ан? бажань…
Сама св?дом?сть тче сво? вид?ння
На тл? найперших св?тлих прозр?вань…

Кр?зь прийняття поточного моменту
Я потрапляю в прост?р небуття…
Я сл?дую Творцевому сюжету,
В?дтворюючи та?нство Життя…

31.12.2017


Метки:
Предыдущий: Abogada Delgada
Следующий: Вiн кинув - цiлую