Осiнь моя дозрiла...

Хочеться нам чи н? – веч?р у балц? туман колише.
Р?зко коротшають дн?, ос?нь поему розлуки пише...
Влучно лягають слова: жовта, багряна, прекрасна.
Килимом землю вкрива тр?шки щаслива й нещасна.
Хочеться, мабуть, н? – ос?нь свою стр?чати,
Мчить на баск?м кон?, вже зазира до хати.
Буде колись зима, й сн?жн?, пухк? замет?л?.
М?цно за руку трима ос?нь моя дозр?ла...


Метки:
Предыдущий: Folly?
Следующий: Я не знаю й нiхто не зна...