Приходь до мене, буде весело

Приходь до мене, буде весело
Там, де бузок почав цв?сти.
Де меж? в?чност? окреслено,
Зн?чев’я спалено листи.

Де в л?гвах сплять думки тривожн?
? р?чка вийшла з берег?в.
Де св?тло плутають безбожно
?з т?нями порожн?х сл?в.

Де щогли вс? штормами знесено,
Перевернувся в неб? В?з.
Приходь до мене, буде весело
До болю, в?дчаю, до сл?з.

Метки:
Предыдущий: Подiляю нiч на катрени
Следующий: Взаимопонимание