Про голуба

…Голуб залицявся до голубки,
вуркот?в: ?Мен? в?ддайся, любко!?
А вона т?кала, склавши крила,
не давала доступу до т?ла.
– Щоб мене м?г за дружину мати,
ти збудуй гн?здо на три к?мнати!
Ще й на дуб?, десь за м?стом, дачу
ти придбай. Тод? ж бо я побачу
Що слова тво? – то не полова!
? потому неодноразово
Я кохать себе тоб? дозволю
де, коли ? як, м?й друже, зволиш.
Бо як чолов?к бажа? т?ло,
то байки склада? в?н ум?ло!
Але так, як тануть роси зранку,
т? кудись зникають об?цянки...
Голуб голубицю мовчки слухав,
шию к?гтем в роздумах почухав.
Пот?м в?двернувся й мовив тихо:
– Тут - облом. П?ду до горобчихи…

2011