Тiло i кров

Я бачив, як брати вкушають т?ло Бога
? кров’ю запивають усе те…
Лежить куди в нелегкий час життя дорога?
Куди вона ус?х нас приведе?..

До спадщини Творця п?дх?д такий хвилю?,
картина ця спокою не да?,
бо один одного ?дять миряни всу?
? ладн? горло гризти за сво?.

Та за сво? – то п?вб?ди, вража? ?нше,
на даний час б?да в другому вже.
?дять живих людей ? з кожним днем все б?льше,
ще й кров’ю запивають, за чуже!..

14.01.2018

Метки:
Предыдущий: Мекен
Следующий: 65. У вишневому садочку