Ностальгiя

Звичайно в цю пору чека?ш хурделиць...
Та хтось угор? скасував календар:
на двор? лиш с?чень, а кв?тнуть жердел?
? хмарки рожев? розпишнив мигдаль.
Чи то чужина так кепку? суворо?
Чи глузд м?й здоровий прил?г подр?мать?
Чи п'яний туман Середземного моря
зап'яв далеч?нь, де лишилась зима?
З реальн?стю пам'ять в мотузку завита,
з уявою злита в ?дине буття;
? мр?? навколо Земля Запов?тна -
як приклад одв?чного незабуття.
Похмур? холми зелен?ються спритно,
щедр?? на барви пустельне? тло;
пустелиться й небо, лиш ген щось ледь видно -
чи птах заблукалий, чи мо' НЛО,
чи знак та?мничий да? Берегиня
його над?славши з терен степових,
що з ними зв'язала мене ностальг?я -
мов шнур пров?дний, щоб тримати пов?к.