Iхав козак, iхав

?хав козак, ?хав.


?хав козак, ?хав, у чистому пол?,
Молодий, гарячий, в?н гуляв по вол?.
Коник вороненький, козак чорнявенький.
Вимахав н?вроку, соб? здоровенький.


Зустр?лась д?вчина, йому Марусина,
Взяв ? закохався, от лиха година.
Х?ба можна ж, брате, ?й було казати,
Що п?деш за нею, до чужо? хати.


Марусино – серце, дай води в?дерце,
Ма?ш воду в двор?, повне? цеберце.
Дай води в?дерце, для мене ? коня,
Я буду при?здити до тебе щодня.


Марусина – серце, йому в?дпов?ла,
Дам ?сти ? пити, сама ж захот?ла.
За?жай до двору ? розпрягай коня,
Залишишся у мене, може й на п?вдня.


Коня напували, сам? розмовляли,
Рад?стю св?тились, оч?, як стояли.
Запала у серце, козаку д?вчина,
Молода, гарненька, д?вка Марусина.


Марусино – серце, дай мен? с?дельце,
Я тоб? залишу, в душ?, сво? серце.
Мен? пора ?хати, подай на коня,
Зачекалась дома вже, вся моя р?дня.

14:00.26.01.2018.

Метки:
Предыдущий: Головна перемога
Следующий: По садочку ходжу...