Колючошкiрий

Колючошк?рий.

Нагнувся кактус у земн?м поклон?
З проханням до людей, в мовчанн?...
Давно не в?дчував дитячо? долон?,
Не чув солодкого признання у коханн?.

Схилився, може, в?д ваги, поважно...
В?д в?ку: пролет?ли дн? й, самотн? ноч?.
Колись був молодим, прямим, в?дважним...
До подвиг?в та боротьби ще був охочим.

Тепер не випрямить хребта. Вже не п?д силу,
До родич?в, в Техас, пров?дати й погомон?ти...
Х?ба що розцв?сти... ?з колючка'ми стати милим,
Для тих, хто т?шиться малим, ?, щиро, наче д?ти!

Поет ХХ стор?ччя 1 серпня 2018 року с. Торганович?

Метки:
Предыдущий: Микола Винграновский. Над Черновцами. Укр. Бел
Следующий: Paris, morning, house 28