Розшифрувала всi сама

Розшифрувала вс? сама
Тобою зронен? слова.
Загадок зовс?м в них нема,
Та обертом йде голова.

Ти "На добран?ч!" -раз
сказав,
Ключ передавши з рук
у руки.
А сам десь поруч бути
мав,-
Й не в?дчувала я
розлуки.

"Доброго ранку!" - прив?тав,
З?гр?вши зеленню очей.
? день таким барвистим
став
? швидше в жилах кров
тече.

- Я в?дпочив чудово так -
Д?ливсь дов?рливо, й
мов мак
Розцв?в. А щоки аж
паш?ли.

"- До зустр?ч?!" - прошепот?в
(по?зд ось-ось вже мав
рушати).
"Бувайте!" - цих боялась
сл?в.
А зустр?ч? так буду ждати.

20.08.1981

Метки:
Предыдущий: Дво двое
Следующий: у степу