Kobieta-Jesien

(Заранее прошу прощения у читателей, поскольку на сайте не предусмотрена публикация на польском, буквы, не соответствующие конфигурации английского алфавита, переданы посредством прописных)

JesieN u mnie juZ, jesieN.
Pragnienia me zaniedbane,
JuZ wcale nie boli samotnoSC,
Lecz bolA na sercu rany.

Tam dalej szron wtuliL siE w ScieZkE.
Czy zimy nie zauwaZyLam?
A ona Swiat barwny, wesoLy
JuZ biaLym wspomnieniem nakryLa.

MAdre w Zyciu mam przyzwyczajenie
Wszystko godnie, spokojnie znosiC,
Ale teraz chcE wrOciC do lata,
TamtA wiosnE o to bEdE prosiC.

Tylko wiosna ta tak daleko,
Ze nie sLyszy wAtLego gLosu,
Nie zdAZyLam siE sLoNcem nacieszyC,
Nie znalazLam dobrego losu.

Chyba jeszcze wcale nie zachOd,
SLoNce byLo dopiero za chmurA,
Na mnie czeka o wiele wiEcej
Do tej pory, jak zajdzie za gOrA.

Jeszcze noc bEdzie czuLa i ciepLa,
KsiEZycowa i czarodziejska...
I uSmiechnE siE lekko nad ranem,
Potem nagle za czymS westchnE ciEZko.



Авторский перевод

Ж?нка-Ос?нь

Ос?нь у мене вже, ос?нь.
Др?мають бажання зман?жен?,
Уже не болить самотн?сть,
Далек? стежки засн?жен?.

То, може, й зима вже рання.
Дихнула в обличчя холодом,
? вс? веселков? барви
П?д б?лосн?жним спогадом.

Св?те м?й невибагливий,
Тихий, н?ким не скорений,
Я хочу вернутися в л?то,
Весною для мене створене.

Чому ж так рано на зах?д
Сонце мо? схилилося?
З?гр?тися вдосталь теплом його,
Напевне, мен? не судилося.

Та сонця чужого промен?
Торкнулись душ? ? т?ла,
Весняно так стало, замр?яно,
Зима десь под?лася б?ла.

Дихнули теплом л?тн? ноч?,
? я ?м тихенько скорилася...
Чи н?жно збудив поц?лунок,
Чи потай сльоза скотилася?..