Напитися водицi

1

Дай напитися водиц?,
З джерела; торкнутись птиц?
З не тутешньо? планети,
Де летять-шумлять комети,
Гори дивн? височить,
? син?? моря гладь,
Де нема б?ди ? горя,
Де лиш радощ? ? Воля...

2

Може я колись повстану
На так?й ясн?й планет?,
Де с?я? зв?зда рання
? в мо?й душ? поета
Лиш до кв?точок з?тхання,
Лиш до Всесв?ту кохання...
Ох, в?зьми мене, Буття,
У таке дзв?нке життя!

3

Диво-птиця в небесах,
Сльози щастя на очах,
Сонце ся? у зенит?...
Я один у цьому св?т?
Не тутешньо? свободи,-
Чадо дико? природи,
Де н?хто не кинув бруду,
Де нема? злого люду.

Метки:
Предыдущий: Sonnet 12 It is above the world
Следующий: Творча основа