Сатiн

Тво? в?? з сат?ну н?жного
Наче в?тер угору
Ясно зд?ймають
Крилами ясно-б?лими
? на Землю спадають
Чорним-пречорним п?р`ям
Росою ранньою
Затуляють сво?м блиском
Вогнями тонкими
Звонами п?сн?
Луною неба
Скривають т?ло
В?д жару…

Метки:
Предыдущий: Бiлий снiг, немов з неба манна...
Следующий: Обiрваний голос