Те сяйво лагiдних очей

В?ночок сл?в - не для нагоди,
Щоб здивувати юнак?в.
Мене хвилю? н?жн?сть вроди,
Щоб незабулась до в?к?в.

Яку красу Бог м?г створити
В хвилини зоряних ночей?
Щоб поц?лунком покорити
Те сяйво лаг?дних очей?

Моря я подолаю, р?ки,
Розв?ю полум’я та дим!
Шкода, що не знайти нам л?ки,
Щоб в?чно бути молодим.

Метки:
Предыдущий: senseless wisdom
Следующий: Кочкор айга